Турбота про підлеглих може стати пасткою для працедавця
Часто число реальних користувачів тієї або іншої опції корпоративного соцпакета в 6-7 разів менше, ніж тих, хто її замовляв. Чи можливо працедавцеві заощадити на цих опціях, але так, щоб не дуже розчарувати персонал?
Анастасія Дагаєва
Добровільне медичне страхування (ДМС), страхування життя і від нещасного випадку, обіди, заняття спортом, пенсійне страхування (дозволяє співробітникові в старості мати додаткову пенсію), позики, офісні дитячі сади, мобільний зв’язок, транспорт, навчання, санаторний відпочинок, железнодорожниє і авіаквитки – все це компанії готові надавати працівникам, цілком або частково оплачуючи витрати.
Банальним підвищенням зарплати співробітника і не привернеш, і не утримаєш, упевнений Роман Іванов, партнер компанії “Екопси Консалтинг”, керівник напряму “Управління ефективністю персоналу”. Та і не кожен працедавець готовий брати участь в змаганні на саму швидкорослу платню, додає він. “Медстраховкой, дотацією на обіди – від 60 до 100 крб.
у день – ми створюємо комфортні умови праці, щоб людина любила роботу не тільки за зарплату”, – говорить Євгенія Варламова, директор по персоналу інтернет-магазина Ozon.ru. Конкуренція між працедавцями йде на рівні емоцій, продовжує вона. І російським розслаблятися не можна.
В 2006 р. експерти PricewaterhouseCoopers (PWC), складаючи “Огляд оплати праці”, вперше порівняли соцпакети вітчизняних компаній і російських “дочок” західних фірм. По ряду пільг різниця істотна. Так, 74% іноземних компаній – учасників огляду надають дотації на живлення, а з російських – лише 36%. Життя персоналу страхують 70% західних працедавців і всього 17% російських.
Третину іноземних компаній оплачують співробітникам заняття спортом, видають позики, надають пенсійні плани. Серед вітчизняних працедавців – респондентів PWC знайшовся всього один, хто освоїв пенсійне страхування. Але вже через два роки ДМС буде звичайною пільгою, а роки через 5-7 в порядку речей стануть і пенсійні плани, вважає Іванов.
Втім, вимоги ринку – це лише одна сторона медалі, інша – побажання співробітників. Не враховувати їх неможливо, проте і йти на поводі у цих бажань небезпечно, досить пригадати казку про золоту рибку. Хотіти більше, ніж потрібно насправді, – природна межа людини, додає Олексій Молчанов, незалежний консультант (з січня 2004 р. по листопад 2005 р.
- директор по персоналу групи компаній “Спортмастер”, формував принципи соцпакета). За його словами, нерідко реальних користувачів опцією соцпакета в 6-7 разів менше, ніж число тих, хто її замовляв. Молчанов розповідає, як директор одного з фитнес-клубів нахвалював корпоративних клієнтів: абонементи викупляють відразу на рік вперед, а займатися ходить в кращому разі десята частина охочих.