Продажна підготовка
Для будь-якого претендента співбесіда з працедавцем – це випробування на міцність. Потрібно не тільки представити себе грамотним фахівцем, але ще і домовитися про прийнятну зарплату. Проте не всім вдається виторгувати собі кращі умови роботи.
На думку рекрутеров, найчастіше це відбувається тому, що кандидати не знають правил торгівлі і не уявляють собі, на основі чого працедавець встановлює для них ту або іншу зарплату.
Лілію Кузнецову запросили на посаду регіонального менеджера компанії з продажу біжутерії Swarovski в лютому 2005 р. Пропозиція здалася їй цікавою, а зарплата привабливої. Проте компанія пропонувала скромніший соцпакет, ніж був на її попередній роботі. “Я зрозуміла, що треба торгуватися, але вирішила не кидатися в бій відразу, а почекати зручний момент”, – згадує дівчина.
Після декількох співбесід вона відчула, що компанія зацікавилася її кандидатурою. “С мною вирішили зустрітися керівники Swarovski з Німеччини і Австрії. Вони спеціально приїхали до Москви, щоб провести зі мною співбесіду”, – розповідає Кузнецова. За її словами, у цей момент вона зрозуміла, що прийшла пора “гойдати має рацію”.
Дівчина оголосила, що її не зовсім влаштовує пропонований соцпакет. На колишньому місці роботи у неї був оплачуваний компанією мобільний телефон, представницька машина з водієм, безкоштовні обіди, медстраховка і можливість безкоштовно відвідувати фитнес-клуб. Топ-менеджери Swarovski погодилися дати їй такий же соцпакет, правда, сказали, що не можуть сплатити походи на фітнес.
Тоді дівчина зажадала підняти їй зарплату ще хоч би на $100. Топ-менеджери погодилися і на це, і в травні 2005 р. Кузнецова вийшла на роботу в Swarovski. “Вони були дуже зацікавлені в мені, тому погодилися на всі мої умови”, – говорить вона. На її думку, працедавець завжди позитивніше сприймає працівника, який готовий торгуватися. “Адже це справжній ринок.
Той, хто відразу без жодного торгу погоджується на гірше, не викликає пошани”, – говорить вона.
Поле діяльності
З думкою Кузнецової погоджуються рекрутери і хедхантери.
Тільки 30% компаній не готові торгуватися і пропонують кандидатам фіксовану зарплату, розповідає Юрій Дорфман, керівник сектора юриспруденції, страхування і HR хедхантінгової компанії Cornerstone.
За його спостереженнями, це в основному компанії сектора FMCG (торгівля товарами народного споживання), банки і багато крупних міжнародних корпорацій, у яких є затверджена і тому негнучка тарифна сітка. Решта працедавців завжди має зарплатову вилку. “Причому багато хто просить не повідомляти кандидатам верхню межу цієї вилки.
Торг починається найчастіше з нижньої межі”, – уточнює Дорфман.