Міжбанківський ринок дорогоцінних металів розбирається з податковими претензіями
Податкові і правоохоронні органи продовжують боротися з банкірами, яких звинувачують в несплаті ПДВ при продажі золота під виглядом операцій на міжбанківському ринку. Це неабияк псує нерви учасникам ринку.
Обвинувачені
Ліцензіями ЦБ на операції з дорогоцінними металами володіє близько 150 банків. Проте, рахує партнер, що управляє, “2К Аудиту – Ділові консультації” Іван Андрієвській, число активних гравців ринку за два роки скоротилося з приблизно 50 до 15. Банки стали припиняти операції на початку 2005 р., коли податкова служба пред’явила банку “Російський капітал” претензії по ПДВ (див. врез).
Банк купував золото у 13 банків. Програвши справу в трьох інстанціях, він подав позов за обставинами, що знов відкрилися. Але федеральний арбітражний суд Московського округу (касаційна інстанція) 23 червня не знайшов підстав для відміни ухвали податкової інспекції про сплату ПДВ, пенею і штрафів на 2,1 млрд крб. У банці відмовилися від коментарів.
Справа банку “Північно-східний альянс” (СВА) – одного з тих, у кого “Роськапітал” купував золото, теж не закрито. У грудні 2004 р. податківці зажадали доплати ПДВ і інших податків і штрафів на 1,3 млрд крб. по операціях з дорогоцінними металами в 2001-2003 рр., об’єм яких склав 2,1 млрд крб.
Представники СВА заявили, що власниками дорогоцінних металів були комітенти (вісім ТОВ), які і отримували виручку, а банк – тільки комісію за свої послуги. Але арбітраж вирішив, що СВА систематично реалізовував власні злитки через ланцюжок посередників і як комісіонер, лише щоб “приховати реальну діяльність” по продажу дорогоцінних металів і виручку від неї.
В січні 2006 р. апеляційний суд відхилив скаргу СВА. Але літом Федеральний арбітражний суд Московського округу (суд третьої інстанції) за касаційною скаргою СВА відправив справу на новий розгляд. Причиною стала відсутність посилань на документи, на підставі яких суди вирішили, що СВА умисне ухилявся від податків. Слухання планується на кінець грудня.
В ухиленні від сплати податків слідча частина ГУВС Москви звинуватила Романа Козака, передправління Національного заставного банку (Нзбанка), у якого чотирьох ТОВ набували метали для реалізації через СВА. За версією слідства, в 2002-2003 рр. банк реалізовував злитки дорогоцінних металів, надаючи позики в них тим ТОВ.
Злитки покидали сховище, а погашалися позики не постачанням дорогоцінних металів, а в безготівковій формі. При цьому слід було обчислювати і сплачувати ПДВ, оскільки фактично відбувався продаж металу. Всього Нзбанк надав позик на 656 млн. крб., не заплативши більше 108 млн. крб. ПДВ, наполягали слідчі. Згідно повідомленню на сайті Нзбанка, 18 травня Козак звільнився за власним бажанням.
Зв’язатися з ним не вдалося.