Клієнт за банк не відповідає
Втім, і спроба податківців вказати на те, що передоплата всіх платежек через один банк не викликає довіри, не була сприйнята серйозно.
Крім того, судді поцікавилися, чи можуть чиновники довести, що фірма знала або хоч би повинна була знати про відсутність грошей на кореспондентському рахунку банку. Податківці спасували…
Судді довели, що відсутність грошей на коррахунку банку на момент пред’явлення фірмою платіжного доручення і списання сум податку не свідчить про несумлінність цієї фірми.
Повне фіаско
Але тут арбітри звернули-таки увагу на наступне. Вони раптом відзначили, що сама оспорювана ухвала податківців була винесена на підставі іншого рішення – про проведення камеральной перевірки за період з першого по тридцяте грудня 1998 року.
Все б нічого, але тільки інспектори, очевидно, забули, що «глибина» виїзної перевірки – три календарні роки діяльності фірми, що перевіряється, які безпосередньо передують року проведення цієї перевірки (п. 4 ст. 89 НК). Тобто податківці в 2006 році мали право «вторгатися» в справи фірми за в 2003, 2004 і 2005 роки…
Початкове обурення керівництва «Каськад-мебелі» – цілком виправдано, а коментарі – зайві…
Але і це ще не все. Навіть саме рішення про проведення перевірки рясніло помилками. Там, наприклад, не були вказані обставини здійснення ЗАТ «Каскад-Меблі» податкового правопорушення, а також відсутні доводи, що приводяться суспільством в свій захист, і відповідно результати перевірки цих доводів.
Але судді вирішили викрити податківців, як мовиться, по всіх статтях. Вони встановили, що АКБ «МОСБІЗНЕСБАНК» і АКБ «Сбс-агро» вже давно були визнані банкротами, і відносно них було відкрито конкурсне виробництво. Процедура зовнішнього управління в цих банках була введена в період дії Закону «Про неспроможність (банкрутстві)» від 8 січня 1998 р. # 6-ФЗ.
Тобто відповідно до нього податкова інспекція була зобов’язана заявити вимоги в реєстр кредиторів в рамках банкрутства банків по даних платежах (так звані спірні «завислі» платежі) (ст. 57 і 98 цього закону). Проте доказів заяви цих вимог інспектори представити суду не змогли. Мало того, арбітри послалися на відомий інформаційний лист ВАС від 6 серпня 1999 р.
% 43. А в нім ясно написано, що право зажадати у банку сплати податків, списаних з рахунку клієнта, але не перерахованих до бюджету у зв’язку з банкрутством цього банку, належить виключно податковим органам.
Відповідно, підвели межу під власними міркуваннями судді, ніяких підстав для задоволення вимог інспекторів і відміни колишніх судових рішень не немає.
З повним текстом використаних документів можна ознайомитися в СПС Консультантплюс.