Істотні виключення з числа банківських операцій
Питання другої: де гарантії того, що ті фірми, які заявлять, що вони тепер володіють можливістю і правом збирати гроші за послуги ЖКХ, дійсно мають відповідні договори з постачальниками комунальних послуг? Що, людям показуватимуть ці договори в рундуках, в кіосках, в магазинах? Як вони зможуть переконатися, що ці договори є дійсними? Насправді гарантій немає, вважає депутат.
І третє питання. Допустимо, з’являються якісь незрозумілі посередники із статутним капіталом близько 10 тисяч рублів, які через відповідні договори з муніципальними комунальними організаціями, увязнені по команді не дуже чесного, скажімо, мера міста, збиратимуть гроші за житлово-комунальні послуги в об’ємі десятків і сотень мільйонів рублів.
На думку депутата, це не дуже кореспондується з Житловим кодексом. «У адже нас по Житловому кодексу Російської Федерації, – сказав О.В. Шєїн, – з 1 січня 2007 року вводиться система організацій, що управляють, тобто приватних фірм, різного роду ТОВ, які саме і будуть як би оптовими постачальниками комунальних послуг населенню.
І ці ТОВ вирішуватимуть, хто збиратиме гроші за послуги ЖКХ з населення, а хто не буде. Таким чином, ми вводимо дві категорії посередників, після чого виникає відповідно велике питання: а де гарантії того, що до комунальників ці гроші дійдуть?»
* * *
В ході голосування на етапі першого читання опоненти законопроекту опинилися в меншині: 83 проти 316. Але, схоже, це той випадок, коли голоси тих, що опинилися в меншині не підуть в пісок.